ШКОДІ́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шкоді́ти. Гордій був певний, що мало не вся громада складалася з охочих до шкодіння людей (Гр., II, 1963, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 479.