ШКОДЛИ́ВО, розм. Присл. до шкодли́вий. Очиці його шкодливо застрибали (Хижняк, Невгамовна, 1961, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 479.
а
б
в
г
д
е
є
ж
з
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ШКОДЛИ́ВО, розм. Присл. до шкодли́вий. Очиці його шкодливо застрибали (Хижняк, Невгамовна, 1961, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 479.