ШКЛЯНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що скляни́й. Росла собі пальма гінка та прекрасна. Чимало уже піднялась; Росте — не зважає… Погнулось залізо. Покрівля шкляна подалась (Граб., І, 1959, 313); В панському будинку світилося три вікна. Властиво, два вікна, а між ними шкляні двері, що виходили на веранду (Хотк., І, 1966, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 478.