ШКАЛА́, и́, ж.

1. Лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним значенням вимірюваної величини, на чому-небудь (перев. на певній частині вимірювального приладу: амперметра, вольтметра, термометра тощо); лінійка, рейка, круг і т. ін. з такими поділками. Присвічуюча оскалу цигарками і ліхтариками, наводчики востаннє перевіряли установки (Гончар, III, 1959, Ї55); Ртутний барометр мав трубку, чашку і шкалу, на яку нанесено поділки в міліметрах (Фіз. геогр., 5, 1956, 84); Лікарка мовчки вийняла з-під пахви хворої термометр, мружачись проти світла, довго приглядалась до блискучої шкали (Збан., Між.. людьми, 1955, 165); В день введення люміналу [собаці] умовні рефлекси підвищились: умовний рефлекс на світло досягнув 63 поділок шкали (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 25).

2. чого і без додатка. Система чисел, змінних величин, прийнятих для вимірювання, оцінки або визначення чогось. Зо винятком деяких порід.., певного кольору деревина не має. Колір її складний, і для його визначення користуються стандартною шкалою кольорів, що містить до 1000 тонів (Стол.-буд. справа, 1957, 19); Встановлено шкалу преміювання — від 18-27 процентів службового окладу (Ком. Укр., 5, 1966, 45); // парен., розм. Ступінь або міра чого-небудь. Голос Владка не дійшов іще до кульмінаційного пункту своєї шкали (Фр., VI, 1951, 276); В цілому наша поезія жваво реагує на багатий і складний ритм життя, її тематичну шкалу не можна назвати вузькою (Вітч., 5, 1956, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 469.