ШИФРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто шифрує і розшифровує що-небудь. Підполковник Пєвнєв щоранку нетерпляче чекав, поки шифрувальники розкодують телеграму (Автом., Коли розлуч. двоє. 1959, 426).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 465.