ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ, а, е, рідко. Те саме, що широковітий. Буяла молода деревина, вдолині — широкогалуза, а вгорі — струнка (Коб., Вибр., 1949, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 459.