ШИРВЖИ́ТОК, тку, ч. Ужиток, споживання чогось у великій кількості широкими верствами населення. [Ройовий:] Я дзвонив вам уранці, хотів запросити на виставку. [Ромодан:] Яку? [Ройовий:] Товарів ширвжитку (Корн., II, 1955, 288); На ширвжиток успішно працюють і такі великі заводи, як авіаційний, ".Арсенал".., "Укркабель" та чимало інших (Веч. Київ, 18.XII 1968, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 456.