ШИР, у, ч. і і, ж., рідко. Те саме, що широчі́нь. Він шумно зітхнув на весь шир.. грудей (Смолич, День.., 1950, 242); Он Дніпро і той міліє… Плив цього літа Бамура до Запоріжжя на розкішному пароплаві, надивився… Вночі не один корабель, спіткнувшись на мілині, посилав у нічний шир тривожні сигнали, благаючи допомоги (Чаб., Тече вода.., 1961, 31); Навколо шир така — оком обійми (Павл., Бистрина, 1959, 86); Коли "Война й мир" Родилася в кімнаті немудрящій,— Яка глибінь, який безмежний шир. Як розкрилялися народні сили В тих образах, що в свій всевладний вир Серця і покоління захопили! (Рильський, III, 1961, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 455.