ШИНКВА́С, у, ч., заст. Прилавок (перев. в шинку). За шинквасом з бочками і двома пузатими барилами стовбичила худорлява постать господаря корчми (Кочура, Зол. грамота, 1960, 479); — Ой лишенько! Ой панове! Не бийте хоч столів! — заверещав шинкар, кидаючись з-за шинквасу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 463); Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 453.