ШИНЕЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що шине́ль, шине́ля. Вночі ж-холодок… (вітер виє чи вовк.?..) Пора, брат, вночі одягать шинелину! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 306); На пероні сьогодні не рясно: пара вартових, з комендантської сотні, гнулися в.. протертих шинелинах, кільканадцять відсталих маршовиків (Кач., II, 1958,62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 452.