Про УКРЛІТ.ORG

шильник

ШИ́ЛЬНИК1, а, ч. Багаторічна трав’яниста болотяна рослина, що має бульбоподібне стебло з пучком шпичастих листків на верхівці.

ШИ́ЛЬНИК2, а, ч., розм.

1. Майстер, який виготовляє шила. Шильник берднику не товариш (Номис, 1864, № 1028).

2. заст. Шахрай.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 452.

вгору