ШЕРЕТУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. шеретува́ти. Сім’я [конопель] має міцну оболонку, яка при шеретуванні руйнується і звільняє ядро (Екстр. метод доб. олії.., 1958, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 443.