ШВИДКОО́КИЙ, а, е. Який має меткі, швидкі очі. Я приглянувся до незнайомця: він був.. чорнявий, швидкоокий (Збан., Єдина, 1959, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 432.