ШАХТА́Р, я́, ч. Гірник, що працює в шахті. Що божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по місту ліхтарі, А голод нас жене в підземні ями, Бо ми на те відвічні шахтарі (Граб., І, 1959, 494); Завели в Донбасі здавна Добрий звичай шахтарі,— Якщо виконали плани — Світять зірку на копрі (Криж., Під зорями.., 1950, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 424.