ШАХРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шахрува́ти. -Чи нема де в вас.. переховати крадену пшеницю на якийсь там час? — і Бонковський щиро признавсь і оповістив за свою крадіжку та шахрування (Н.-Лев., III, 1956, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 424.