ША́ФКА, и, ж. Зменш. до ша́фа. Експедиторка почала перебирати листи в шафці (Фр., III, 1950, 103); Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (Головко, І, 1957, 442); Зберігати різці треба в інструментальній шафці, де в кожному відділенні повинен знаходитись певний інструмент. Це допоможе в разі потреби швидко знайти його (Різальні інстр.., 1955, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 422.