ШАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Різати на тонкі довгі смужки (перев. капусту). Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Укр.. пісні, І, 1964, 484); Я.. колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (Мик., Кадильниця, 1959, 50); Новинка [електрична соковижималка] має ще одну істотну перевагу — спеціальний диск, який може швидко нарізати картоплю соломкою чи кружалками, шаткувати моркву, буряк та інші овочі (Рад. Укр., 6.II 1969, 4); Синявін замовив чайханщикові диню й сам заходився її краяти по-узбецькому, старанно шаткуючи навскоси кожну скибку (Ле, Міжгір’я, 1953, 339); *Образно. — Гей, хлопці, шаткуйте фашиста без жалю — Одного уб’єш — І вже легше землі! (Стельмах, V, 1963, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 420.