ШАТЕ́Н, а, ч. Чоловік з темно-русявим волоссям. Його товариш був молодий, може 16-літній хлопець, шатен, дуже красивий з лиця (Фр., III, 1950, 215); Сивини ти моєї торкнулась, і раптом почув Я слова: "Лиш подумать! Не знаю, який же ти був!" Був шатеном я, мила, і був молодим (Рильський, II, 1960, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 420.