ШАРТРЕ́З, у, ч. Сорт міцного пахучого лікеру. Од дурних розмов, вина, шартрезу і кави розболілася голова (Коцюб., III, 1956, 154); Кав’яр, паштети, ажур, голизна, Пестощі, жарти, шартрези… Пані й панове! Тривога дурна! Пиймо за розум тверезий! (Рильський, І, 1960, 308).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 417.