ШАРП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ша́рпну́ти і ша́рпну́тися. Я за віжки — шарп! Еге, Рябій ніби хто мотора вставив.. несе мене, як змій, через межі, борозни, канави! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 415.