ШАРКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 413.