ШАПОКЛЯ́К, а, ч., заст. Складаний капелюх-циліндр (перев. на пружинах). В брамі стояв сам принципал у фраку із шапокляком під пахвою (Фр., III, 1950, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 409.