ШАПОВА́Л, а, ч., спец. Майстер, який виготовляє з вовни шапки та інші вироби способом валяння. На возах подекуди стояли діди, піднявши шапки на палицях, та викликали: сюди, мов, шевці й кравці, шаповали, крамарі (Н.-Лев., І, 1956, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 409.