ШАПЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до шапли́к. Аж ось і сам старий іде З ціпочком тихо попід тином: Носив у город шапличок Продать (Шевч., II, 1963, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 409.