ША́НДРА, и, ж. (Маrrиbіит L.). Трав’яниста культура родини губоцвітих, стебла й листя якої містять у собі ефірні олії, що використовуються в медицині. Над шандрою бджоли дзвенять на осонні (Мисик, Біля криниці, 1967, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 403.