ШАМО́Т, у, ч., спец.

1. Випалена при високій температурі вогнетривка глиниста порода. Шамот жовтого кольору, непрозорий, має пористу поверхню (Монтаж і ремонт.., 1956, 14).

2. Цегла, плитки з цього матеріалу або з домішкою його. Палац буде оздоблений білим шамотом (Веч. Київ, 4. IV 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 402.