ШАЛЕНІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до шалені́ти. Їм [імперіалістам] не вдасться роздути війни шаленіючий вир. Голос миру сильніший, ніж їхні брудні говорильні, Справедливі народи давно піднялися за мир (Забашта, Вибр., 1958, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 399.