ШАЛЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до шаль1 1.
Шале́вий ко́мір — відкладний лежачий круглястої форми комір, який спускається на груди і становить одне ціле з бортами.
2. Прикм. до шаль1 2; // Пошитий, зробл. з шалі. Сидить чоловік у хорошому жупані, і шапка на ньому козацька, гарна, шалевим червоним платком підперезаний (Кв.-Осн., II, 1956, 290); Біля значків почали виладновуватися козаки, одягнуті по-святочному. Під сонцем замайоріли червоні жупани, шалеві пояси (Панч, Гомон. Україна, 1954, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 397.