ЧУР, а, ч., діал. Джерело (у 1 знач.). Гей срібний шнур, Збігаються нори в студений чур (Федьк., І, 1960, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 385.