ЧУМА́РКА, и, ж. Те саме, що чеме́рка. Сьогодні й школярі поприходили, одягшись, мов по-празниковому: мало не на всіх були новіші свитки, а то й чумарки, босих не було (Гр., І, 1963, 242); Високий, статечний, у сукняній чумарці, в широких полотняних штанях.. сунувся Архип Дейнека серед вертких городян (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7); На передній тачанці з молодою сидів сам Данило Перехрест — довгошиїй, у чумарці з сивим смушковим коміром (Чаб., Шляхами.., 1961, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 383.