ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл.

1. Чужі землі, країни; чужина. Поїхав у чужоземщину (Сл. Гр.).

2. Все іноземне, чужоземне.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 380.