Про УКРЛІТ.ORG

чужинницький

ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чужи́нський. Не підкорилися східні слов’яни татарській неволі, ввесь час змагалися, щоб скинути з себе чужинницьку кормигу (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 12); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Вони давно позмінювали свої прізвища, що різали смак своїм чужинницьким походженням (Ірчан, II, 1958, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 379.

вгору