ЧУДО́ВИСЬКО, а, с.

1. Жахлива фантастична істота, потворне страховище. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 529); Хвилинами зачарованому хлопцеві ввижалося, що там унизу глухо й важко вовтузяться невидані, велетенські чудовиська (Донч., І, 1956, 156); Звичайно, коли хочуть зобразити корозію, малюють величезне чудовисько, яке поїдає тисячі й тисячі тонн металу (Наука.., 9, 1965, 49); // Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд; // Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина. Найбільша з відомих медуз — ціанка. Вона досягає 4 м в діаметрі і має щупальці довжиною до 30 м. Це оранжево-голубе чудовисько небезпечне для плавців у північній частині Атлантичного океану (Знання.., 1, 1969, 28); // Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь. Кілька років тому в зарубіжній пресі з’явилося повідомлення про використання дресированих голубів для.. керування бойовими ракетами.. Хіба не дивно: сталевим чудовиськом, в утробі якого захована сила кількох десятків тисяч коней, керує такий примітивний пристрій? (Наука.., 7, 1963, 10); *У порівн. Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (Донч., І, 1956, 114).

2. перен. Про людину з негативними моральними якостями, надзвичайно жорстоку, люту і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 375.