Про УКРЛІТ.ORG

чудернацьки

ЧУДЕРНА́ЦЬКИ, присл. Дивно, химерно, вигадливо. На дорозі стояла машина, чудернацьки розфарбована (Ю. Янов., І, 1954, 103); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Стельмах, II, 1962, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 373.

вгору