ЧУБИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до чуб. А з ним — якийсь чоловік, ще молодший… І з отакенним довгим чубиськом на голові! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 371.