ЧОРТЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що чортя́чий. — Ні, ти тільки подумай! — не вгавав піп…— Тільки подумай! у цього сусіда, у ірода, чорта, навіть і півень чортяцький (Тич., І, 1957, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 366.