ЧОРНИ́Ш, а, ч.

1. ент. Чорний жук з недорозвиненими нижніми крилами; паразитує на рослинах. З жуків-чорнишів, яких багато на півдні України, найбільше шкодять сходам бавовнику кукурудзяний, кулястий і таврійський чорниші (Техн. культ., 1956, 265).

2. друк. Слід, пляма у вигляді чорного квадратика, смужечки і т. ін. в друкарському відбитку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 356.