ЧМИ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. чми́хати і звуки, утворювані цією дією. Тишу порушило чмихання паровоза й стукіт коліс (Підс., Віч-на-віч, 1962, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 345.