ЧИСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже чистий.— Не люблю я тих паннів [панн], що люблять виставлятись дуже вже простою одежею, напинають часом на себе трохи не старе дрантя.., ходять для якогось демократичного шику в викривляних [викривлених] старих черевиках, тоді як у їх є новісінькі і чистісінькі (Н.-Лев., VI, 1966, 45); Дівчата.. приходили до хати-читальні чистісінькі, напахчені, соромливі і насторожені (Тют., Вир, 1964, 40); // перен. Справжній, істинний. ..погляд, за яким релігія має значення вирішального важеля світової історії, зводиться кінець кінцем до чистісінького містицизму (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 14); Пісок білий-білий, кришталевий, як узяти його на руку, то прозорий, чистісіньке скло (Март., Тв., 1954, 302); [Ольга:] Який же він тепер? [Оксана:] Генерал. Чистісінький генерал (Корн., II, 1955,132).

◊ Чисті́сінька пра́вда див. пра́вда.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 334.