ЧИРО́К¹, рка́, ч. Те саме, що чи́рка¹. Чирок летів уподовж плеса, трохи навкіс од Ярослава, він упав на драговиння метрів за десять від човна (Мушк., День.., 1967, 74).

ЧИРО́К², рку́, ч., діал. Пестл. до чир².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 328.