ЧИ́РВА, и, ж. Масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті. З-під кущів тільки було чути: — Два вин, пас! три чирви! дві бубни! (Н.-Лев., V, 1966, 164); Якби ж у книжках малювали чирву та бубну, може б і читав… (Вишня, І, 1956, 134); // Вирізана з дерева прикраса, яка за формою нагадує цю масть. Посеред хутора — дім під залізом, клуні, повітки, на воротях чирва вирізана, червоною фарбою викрашена (Тют., Вир, 1964, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 328.