ЧЕРНЮ́К, а́, ч. Те саме, що чернь 5. Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережно підбив я чернюка (Рильський, Поеми, 1957, 263).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 311.