ЧЕРЕП’Я́НКА, и, ж., розм.

1. Глиняна люлька. Мов здоровенна головешка або пеньок горіла-куріла на всі боки, так кадив городничий з своєї череп’янки (Мирний, І, 1954, 285).

2. Те саме, що черепо́к¹ 2. В череп’янці ладанцю розпустили (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 307.