ЧЕРЕМШИ́НА, и, ж.

1. Те саме, що чере́мха. В руках одного замаяло щось біле-біле, як сніг, як цвіт черемшини (Вас., II, 1928, 321).

2. Одне дерево або кущ черемхи. Ожина повилась, послалась по долині. Черемшину пойняв буйний, лапатий хміль (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 306.