ЧЕРВОНОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має червоні крила. Рукою показав [Чорнокнижний] на перехрестя рами, по якій краплиною крові повзло червонокриле сонечко (Стельмах, Хліб.., 1959, 461); // Про радянський літак, який має червоні зірки на крилах. В повітрі, перетинаючи шлях німецьким бомбардувальникам, шугали червонокрилі винищувачі (Оров., Зел. повінь. 1961, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 299.