ЧЕРВОНОЗО́РИЙ, а, е. Який має червону зірку, червоні зірки. Темними ночами на партизанські аеродроми стали прилітати червонозорі літаки з Великої землі (Шер., Молоді месники, 1949, 49); Старенька мати винесла хліб-сіль червонозорому війську (Літ. Укр., 21.I 969, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 299.