ЧЕПРА́К, а́, ч. Те саме, що чапра́к 2. Від стайні волікся за сірим жеребцем у яблуках, вхопившись за чепрак, Карпо й кричав: — Люди, ось Драчів жеребець… Пан переховував!.. (Панч, Гомон. Україна, 1954, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 294.