ЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. чепляться; док., діал. Причепитися. Я тепер маюся наче трохи ліпше, але знаю добре, що ненадовго, бо вже пропасниця знову чепилася (Л. Укр., V, 1956, 67); — Ти вже чепився дитини, вже? — питала мати [батька], прийшовши з комори.— Не маєш іншої роботи? (Ковалів, Світ.., 1960, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 294.