ЧЕ́ЛЮСТІ, ів, мн.

1. Вихід кухонної печі, отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною печі. В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті (Коцюб., І, 1955, 13); *Образно. Полум’я вже знову звивалося високо, жарко лижучи чорні челюсті.. темного неба (Гр., II, 1963, 303).

2. мет. Передній отвір плавильної печі, через який її завантажують паливом; передній отвір горна.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 291.