ЧВЯ́ХАТИ, аю, аєш, недок., діал. Цьвохкати. Що ж робити серед цеї глухої ночі? Росить дощ, починає чвяхати батіжком в обличчя (Ірчан, II, 1958, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 289.